Результати освітньої роботи з дітьми згідно проведеного аналізу наступні: загальний показник освітньої роботи на кінець 2019/2020навчального року відповідає достатньому рівню. Показники результативності знань дітей на кінець року представлено в таблиці.
| Вікдітей | Особистістьдитини | Дитина у соціумі | Дитина у природному довкіллі | Дитина в сенсорно-пізнавальномупросторі | Мовленнядитини | Дитина у світікультури | Градитини | |||||||
| І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | І | ІІ | |
| Ранній вік | 2,58 | 6,6 | 2,5 | 6,32 | 2,54 | 6,4 | 2,54 | 6,2 | 2,58 | 6,36 | 2,55 | 6,37 | 2,5 | 6,41 |
| Молодший вік | 5,85 | 7,48 | 5,99 | 7,5 | 5,32 | 7,32 | 6,25 | 7,46 | 5,7 | 7,12 | 5,89 | 7,92 | 6,11 | 7,42 |
| Середній вік | 6,42 | 9,11 | 7,47 | 9,11 | 6,78 | 9,03 | 7,19 | 9,04 | 6,96 | 8,82 | 7,39 | 8,99 | 7,44 | 9,22 |
| Старший вік | 8,59 | 9,63 | 7,92 | 9,2 | 8,33 | 9,5 | 8,04 | 9,79 | 8,2 | 9,0 | 8,24 | 9,33 | 7,37 | 9,03 |
| Середній бал за освітньою лінією | 5,86 | 8,2 | 5,97 | 8,02 | 5,74 | 8,06 | 6,0 | 8,12 | 5,86 | 7,83 | 6,02 | 8,15 | 5,85 | 8,02 |
Оцінювання досягнень дітей впродовж року здійснювалось з використанням розробленого інструментарію оцінювання рівня досягнень дітей за освітніми лініями відповідно до змісту освіти.
Головна мета такої системи оцінювання досягнень дитини – визначити, чи є поступальні зміни в розвитку однієї конкретної дитини впродовж цілого року. Результати досягнень дітей дали змогу зорієнтувати педагогів у сильних і слабких сторонах розвитку кожної дитини, доборі засобів оптимізації цього процесу, шляхів індивідуальної роботи з нею.
Оцінювання досягнень дітей проводилось в вересні 2019 року та в травні 2020 року за освітніми лініями згідно до змісту освіти , що охоплюють зміст кожної з них (в обсязі програми). Оцінка досягнень проводилась за рівнями:
ü високий (дитина виконує дії самостійно) – 12-10;
ü достатній(дитина виконує дії самостійно, але іноді потребує допомогу дорослого) – 9-7;
ü середній (дитина виконує самостійно лиш еокремі дії, але здебільшого потребує допомогу дорослого) – 6-4;
ü низький(дитинавиконуєдії за допомогоюдорослого) – 3-0.
Аналіз результатів діагностування дітей засвідчує, що їх загальні позитивні показники напрікінці року дали вагомий приріст, а негативні – знизились, що свідчить про ефективність освітньої роботи з дітьми протягом року. Проаналізувавширівенькомпетентностейдітейгрупранньоговіку (3-го року життя) можназробитивисновок, що робота вихователів проводилась на достатньомурівні. Але вихователям Мочульській К.П., Захаренко І.Л. слідбільшеувагиприділятимовленню дітей та сенсорно-пізнавальномурозвиткудітей, використовуючи роботу в підгрупах та індивідуальну, створюватирозвивальнемовленнєвесередовище, сприятистановленню в дитинідоступнихвікумовленнєвихконструктів. Збагачувати словник зростаючоїособистості за рахунокслів, пов’язаних з освітніми лініями - «Дитина в природному довкіллі», «Дитина в світі культури», «Дитина в соціумі», «Особистість дитини», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».
Необхіднопоновити та урізноманітнитидидактичні, творчіігри, включаючиїх не тількипід час занять, а й впродовж дня. Більшдоцільнопродуматикомпонентирозвивального предметно – ігровогосередовища в групі, щодастьзмогузабезпечитиможливостізадоволення у гріпізнавальних, соціальних, естетичних потреб дітей. Стимулюватиінтересдитинидо здорового способужиття, йогорізноманітнихпроявів, виховуватиосновикультуриповедінки, спонукати до виявунаполегливості, цілеспрямованості, самостійності у руховоїдіяльності.
Налагодити взаємодію з батьками щодо успішної адаптації дітей до умов закладу освіти.
В результаті обстеження ІІ молодших груп (4-й р.ж.) № 4 – вихователь Самойлова В.П. № 6 – вихователь Ковалевська А.С, № ? – вихователь Соляннік Н.В., виявилися незначні зміни в розвитку дітей завдяки тому, що вихователі недостатньо використовували в роботі з дітьми практично-дослідницьку діяльність, мало приділяли уваги розвитку допитливості та спостережливості, розвитку емоційних почуттів у дітей молодшого віку. Найменші показники – при формуванні мовленнєвої компетентності.
Педагогам варто спрямовувати свої зусилля не лише на формування навичок навчальної діяльності, а й на створення умов для розгортання і збагачення специфічних видів дитячої діяльності, передбачати різноманітні форми і методи освітнього впливу. Для підвищення компетентності дітей з освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» − постійно підтримувати допитливість малюків ефектами новизни, проведенням дослідів з об’єктами природи, підводити вихованців до самостійних відкриттів, спонукати до розвитку пізнавальних інтересів, активізувати творчість, бажання експериментувати, бачити об’єкти і явища природи у русі, змінах та розвитку. Такожнеобхідностимулюватимаксимальнумовленнєвуактивністькожноїдитини, навчатиїї активно переказувати, описувати, розповідати, відповідати на запитання, обговорюватищось, висловлювати свою позицію. Для підвищення компетентності дітей з освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» необхідно урізноманітнити та зробити доступним предметно-ігрове середовище, щоб діти могли уміліше і вправніше взаємодіяти з предметним світом. Вихователю групи № 7 – Соляннік Н.В. необхідно активніше запроваджувати в роботу оптимальне узгодження індивідуальних, підгрупових, колективних форм роботи, активно включати елементи пізнавальної діяльності до інших форм роботи з дітьми (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, праця, спостереження тощо).
Вихователі середніх груп (5-й р. ж.) № 2 – вихователь Демяненкова Н.К., № 10 – вихователь Самойлова О.В., № 11 – вихователь Мочульська О.П., для досягнення результативності в роботі використовували більш інтегрованих, комплексних занять, що й сприяло позитивному результату. Діти мають певні знання в обсязі вимог Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина». Простежується тенденція щодо збільшення кількості дітей, які добре засвоїли програмовий матеріал на заняттях, уміють застосовувати знання на практиці, уміють зосереджуватись, старанно виконують завдання, долають труднощі, розуміють вказівки дорослого з першого подання. Увпродовж року приділялась належна увага навчанню дітей щодо спрямування на самостійну діяльність, яка мала змістовний характер. Велика робота проводилась щодо формування національної свідомості дітей: вихователь Павлова О.В. працювала над впровадженням парціальної програми «Україна – моя Батьківщина», розвитку та навчанню дітей щодо формування соціальної компетентності. Покращилися знання дітей з логіко-математичного розвитку. Маючи на метівиховання компетентного дошкільника, педагоги активно застосовували принцип інтеграції не тільки на заняттях, а й в усіх видах життєдіяльностідитини.
Але, більше уваги необхідно приділяти формуванню мовленнєвої компетентності дитини, пізнавального розвитку дітей. Для цього необхідно створювати умови, які б сприяли пізнавальній, дослідницькій, експериментальній діяльності дітей. Для ефективност іорганізаці їпізнавальної діяльності педагогам слід створювати проблемні, пошукові, евристичні ситуації, ініціювати самостійні відкриття дітей, використовувати інтелектуальне співробітництво, колективне розмірковування, спонукатидітей до постановки проблемних запитань,розв’язування винахідницьких завдань, пропонувати дітям виконувати цікаві індивідуально-творчі завдання на ігровому матеріалі тощо.
Отже, виходячи з результатів оцінювання досягнень дітей за показниками компетентностей, які наочно відображені в оцінних картках та узагальнені у відповідних таблицях і діаграмах, можна зробити наступні висновки: кожна дитина в певній мірі реалізувала свій потенціал, вона жила та діяла на рівні своїх оптимальних вікових і індивідуальних можливостей. Протягом року чітко простежується як загальна тенденція позитивної динаміки змін щодо підвищення рівня знань, умінь, навичок та ставлень дітей, так і тенденція позитивної динаміки змін кожної дитини. Це свідчить про те, що педагоги зуміли відшукати найефективніші для кожної дитини індивідуальні методи освітньо-виховної роботи.
Однак, в кожній віковій групі резерви підвищення результатів досягнень дітей є, особливо з мовленнєвої лінії розвитку, використовуючи засоби народознавства, пізнавального розвитку через пошуково-дослідницьку діяльність.
Рекомендації:
ü активізувати в роботі з дітьми використання різноманітних інформаційно-комунікативних технологій як ефективного засобу формування звуковимови, розвитку мовлення, пам’яті та словесного мислення;
ü активізувати роботу з мовленнєвого розвитку дітей через використання різноманітних технологій народознавчого напрямку з метою збагачення активного словникового запасу у дітей, підвищення якості мовленнєвої діяльності при складанні різних типів розповідей;
ü активізувати використання ігрових технологій, ігр, методів ТРВЗ, пошуково-дослідницької діяльності, які стимулюють пізнавальну активність, творчість та креативність дошкільників;
ü оновити мовленнєве середовище груп, яке б забезпечувало сталий інноваційний розвиток якості дошкільної освіти;
ü забезпечити мовленнєву активність у повсякденному житті дітей (різні види театру, художнє розповідання, ігрові заняття, театралізовані розваги, казкова логоритміка).
